Хто ми?
Ми масштабували нашу діяльність. З КОМАНДИ ростемо до РУХУ. Тому кожен охочий може ознайомитися з системою рівнів «Поклик Яру» і спробувати отримати звання Легота, Височинця та Відчайдуха.
Приєднатись до руху«Поклик Яру» - громадська організація, яка ставить за мету виховання відповідальної молоді на засадах Побратимства, Дисципліни та Патріотизму. Ми хочемо, щоб наша молодь не їхала закордон шукати кращого життя. Україна варта того, щоб саме тут розвиватися і будувати своє майбутнє.
На нашу думку, найефективнішим та найкоротшим шляхом розбудови сильної держави є виховання нових національних еліт. Еліт, які не боятимуться брати відповідальність за Державу та ставати на чолі державних процесів.
Саме на це направлені наші заходи: табір, вишколи, Покрова, зимовий похід, смолоскипна хода і тд. Все, що ми створюємо, підкріплено метою виховання відповідальної молоді. Це робота не на один рік. Потрібно багато часу, сил і відданості, щоб отримувати той результат, якого прагнемо. Але наша команда впевнено йде до мети, незважаючи ні на що. Бо ми - схід сонця нашої Держави.
Перший координатор
Павло «Історик» Наконечний народився 20 травня 1997 року в Черкасах. Попри те, що місто тоді було переважно російськомовним, батько з дитинства розмовляв із сином українською й завжди спілкувався з ним як із другом, на рівних. Разом вони багато мандрували Україною, а в одинадцять років Павло прочитав роман Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр», який назавжди визначив його зацікавлення історією цього краю. Народившись у місті, він усе ж вважав себе сільським мешканцем: цілі дні проводив у лісі біля бабусиної хати в Тубільцях, де сам садив дерева й навіть викопав криницю. Тож після дев'ятого класу, продовжуючи родинну традицію, вступив до Лубенського лісового коледжу.
Проте саме там Павло захопився історією і згодом здобув бакалаврський та магістерський ступені на історичному факультеті університету імені Драгоманова. Одногрупники запам'ятали його щирим, відкритим і впевненим у собі, людиною, яка завжди говорила те, що вважала правильним. Паралельно з навчанням він координував київський осередок «СіЧі» (згодом «Основа майбутнього»), був членом Національного альянсу та історичної організації «Українська військова звитяга», працював виховником у таборах. У 2020 році, зібравши весь досвід і знання, здобуті в цих організаціях, він заснував власну — «Поклик Яру». Тоді ж батьки подарували йому стару хату в Мельниках, у самому серці Холодного Яру, яка і стала першою територією табору «Поклик Яру».
Відчайдушний мандрівник, Павло об'їздив автостопом майже всю Європу й мріяв побувати в Ісландії. Разом із другом Творцем він створив ютуб-канал «Губарі» та готувався до навколосвітньої подорожі, запланованої на серпень 2022 року. Та коли 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення, яке він зустрів у Холодному Яру, Павло без вагань відклав усі плани й добровольцем долучився до війська. 18 червня 2022 року російські окупанти вбили його в селі Біла Криниця на Херсонщині. Сьогодні ця земля знову українська, і там стоїть невеликий пам'ятний знак на його честь.
